Історичний досвід показує, що непокаране зло повторюється із більшим розмахом. Тому вже зараз важливо створювати ефективні механізми фіксації російських воєнних злочинів та подальшого притягнення винних до відповідальності. Саме відновлення справедливості для українців зможе вважатися завершенням цієї російської агресії. Про це говорили під час дискусії «Злочин і кара. Як притягнути Росію до відповідальності за агресію проти України?», що відбулась в межах Варшавського безпекового форуму 5 жовтня.
Американський конгресмен Стів Коен з Палати представників Конгресу США згадав промову правозахисника, 64-го Генерального прокурора США й рідного брата Президента США Джона Кеннеді Роберта Кеннеді, яку він проголосив у 1966 році в університеті Кейптауну. Її ще називають «Ripple speech», «Ripple Of Hope» (Промова хвилі, Хвиля надії). У ній він, зокрема зазначав, що найгірше, що може статись із воєнними злочинцями – це те, що вони будуть забуті, чому саме вони злочинці і що вони зробили.
«Кеннеді говорив про студентів і як вони можуть стояти на захисті ідеалів, виступати проти незаконних дій і виступати на боці правди. І тоді ці маленькі розмови зможуть сформувати хвилі надії й, об’єднавши енергії та синергії, створити масивний потік, який знищить наймогутніші стіни гноблення. Це те, що ми пам’ятаємо з цієї промови і через що вона відома. Але це набагато ширша промова. Ще майже 60 років тому у ній йшлося про проблеми людства із захистом демократії та верховенства права. Вона була про громадські права та сегрегацію в Південній Африці. Вона була про свободу слова та інші свободи, які забороняли комуністичні режими. І я думав про те, що те, про що Роберт Кеннеді говорив у 1966 році досі існує сьогодні. Росія не комуністична, але одного разу КДБ – завжди КДБ. І Путін має ту саму ідею й неповагу до індивідуальних прав та вчиняє акт геноциду в Україні», – розповів він.
За його словами, треба визнати росію країною територистом, а також однією з цілей є зробити так, щоб усі заморожені активи російських олігархів мають пішли на відбудову України після перемоги.
Юлія Паєвська («Тайра»), парамедикиня, яка пройшла російський полон поділилась, що в полоні навіть після тортур не відчувала злоби до своїх катів, а лише жаль до них.
«Тому що я розумію, що вони є найголовніші жертви і найперші жертви цієї війни. Тому що все, що вони роблять, пхає їх у прірву. Закатовані діти, жінки, старі люди… Все, що вони наробили вимагає справедливості, не помсти. Ніхто не хоче помсти. Ми просто просимо справедливості. Тому що якщо ми почнемо їм мститись, ми скотимось до їх рівня. А українці – цивілізована нація, українці визнають силу закону і міжнародного права. І тому я дуже прошу справедливості, саме справедливості, для моїх закатованих побратимів», – підкреслила вона.
Генеральний прокурор України Андрій Костін розповів, коли він говорить із нашими партнерами, то слово «справедливість» звучить найчастіше.
«Ми, як українська нація, потребуємо справедливості. Це найголовніша різниця у цій війні, в якій ми боремося проти російської агресії. Це не війна між росією та Україною, це війна між всім цивілізованим демократичним світом із абсолютним злом. Це абсолютне зло практично зруйнувало основи міжнародного права. Вони почали це у 2008 році в Грузії, їх наступний крок був значно сильнішим у 2014 році з анексією Криму та окупацією частини Сходу України, частини українського Донбасу. І тоді, без належної відповіді від міжнародного співтовариства, особливо без належної відповіді на основі міжнародного права, вони почали повномасштабне вторгнення в 2022 році. Зараз я відчуваю та вірю, що весь демократичний світ об’єднаний Україною задля того, щоб боротися за справедливість не лише для українців, а щоб довести всім, що верховенство права означає більше, ніж право сили. Що верховенство права переважає верховенство сили. І ми всі маємо довести самим собі, що основи міжнародного права будуть відновлені. Це наша спільна боротьба за справедливість», – підкреслив він.
Генпрокурор також розповів, що створив окремий підрозділ, який опрацьовуватиме випадки сексуального насилля, пов’язані з воєнним конфліктом. Для розслідування такого типу злочинів була підготовлена спеціальна стратегія спільно зі Спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства під час конфлікту Прамілою Паттен. За його словами, на прикладі історії Югославії ми бачимо, що багато такого типу злочинів залишились безкарними, бо система не була до цього готова. Тож, він також очікує, що найближчим часом Офіс Праміли Паттен буде відкрито в Києві.
Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, зауважила, що створення Спеціального трибуналу має не лише практичну мету притягнення до відповідальності воєнних злочинців, але й символічну – відчуття справедливості для українців.
«Дуже важливо не лише розпочати цей процес символічно, адже всі говорять, що так легко розслідувати акт агресії, всі знають, що акт агресії відбувся. Але створення цього трибуналу допоможе українським громадянам мати якусь надію на майбутню перспективу відповідальності й справедливості проти кожного, хто вчиняв воєнні злочини на нашій території, і проти тих людей, які прийняли рішення почати цю війну у 2014 році. Це прямо стосується репарацій. Я вірю, що росія після путіна повинна відплатити не лише за звірства або воєнні злочини в Україні, а й заплатити за відновлення України. Це про покарання всіх і кожного у росії, тому що кожен платник податків повинен заплатити грошима за відбудову нової, сучасної повоєнної України. І це вихід із ситуації, тому що він про вивчення уроків для майбутнього покоління в росії», – зазначила вона.
За її словами, українські державні органи та держави партнери вже зараз мають ретельно збирати свідчення українців в Україні та закордоном, аби кожен воєнний злочин був зафіксований: «Уже зараз ми маємо більш як шість мільйонів біженців у Європі та інших країнах, і вони також є свідками: вони втратили свої домівки, своїх родичів і близьких. Вони вирвалися з окупованих територій, і вони повинні перебувати у полі зору не лише української держави або українського генерального прокурора, а й під увагою наших партнерів. У їхній юрисдикції – розпочати розслідування у Польщі, Естонії, Франції, Швеції і так далі. Ми дуже раді, що була створена спільна слідча група. Зараз нам слід зрозуміти, які офіційні особи й органи влади у різних країнах можуть комунікувати і брати участь у розслідуванні спільно з громадянським суспільством. Деякі іноземні країни не мають і не мали такого досвіду взагалі».
ОПОРА, зокрема, також долучилась до цього процесу й відкрила у Варшаві Центр сприяння документуванню воєнних злочинів. Юристи та психологи цього Центру проводять попередні інтерв’ю з українськими біженцями, які покинули Україну й зараз не перебувають під українською юрисдикцією, але які також хочуть мати справедливість та готові розповісти про російські воєнні злочини. Звернутись до Центру можна через онлайн-форму на сайті https://warcrimescenter.org/ або за телефоном +48 690 848 019.
Відео повного виступу Ольги Айвазовської з українськими субтитрами:
Постійний представник Сполучених Штатів Америки при ОБСЄ Майкл Карпентер підкреслив, що позиція США дуже чітка – підтримка всіх різноманітних варіантів підзвітних механізмів, які обговорювались під час дискусії.
«Я хочу проговорити різні рівні того, де російська федерація атакувала правила, під якими ми всі підписались на багато десятиліть, тому що це було зроблено на різних рівнях. Міждержавний рівень, де росія порушила дуже облаштований міжнародний порядок із включенням принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушних кордонів, мирного вирішення спорів тощо. На іншому рівні росія атакувала облаштування міжнародне законодавство, міжнародне гуманітарне право через свої систематичні намагання поцілити в інфраструктурні об’єкти, зокрема об’єкти критичної інфраструктури, як ми всі це бачили останні кілька місяців. Але на дуже людському рівні ми бачимо атаки на основні принципи людяності, в тому числі такі жахливі злочини, як каліцтво, тортури, ґвалтування дітей, речі настільки невимовні, що вони не просто за межами лише закону, а й людської порядності. І на кожному із цих рівнів ми бачимо атаки на основні принципи», – зазначив він.
Повний відеозапис дискусії англійською мовою:
Нагадаємо, Варшавський безпековий форум є однією з провідних європейських безпекових конференцій, присвячених трансатлантичному співробітництву та зосереджених на виробленні спільних відповідей на спільні виклики, з наголосом на безпеці Центральної та Східної Європи. Він відбувається щорічно з 2014 року та збирає понад 1500 найвищих представників урядів, міжнародних організацій, промисловості, аналітичних центрів та громадянського суспільства з понад 90 країн. Дводенна програма насичена панельними дискусіями та круглими столами, заснованими на правилах Chatham House, а також десятками двосторонніх зустрічей, що змішані з галузевими презентаціями та культурною програмою приймаючої країни. Усе це спрямовано на пошук відповідей на найбільш актуальні політичні та військові питання.
Нагадаємо, контакти Центру сприяння документуванню воєнних злочинів: Варшава, вулиця Маршалковська 77/79, офіс 16; телефон: +48 690 848 019; email: [email protected].
Фундація «ОПОРА в Польщі» (OPORA in Poland) заснована у Варшаві 26 червня 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Організація була створена, щоб допомогти міжнародній спільноті, юристам-правозахисникам та українській владі підтримувати неминучість покарання за воєнні злочини. Її запуск ініціювали представники ВГО «Громадянська мережа ОПОРА».
«ОПОРА в Польщі» керує Центром сприяння документуванню воєнних злочинів у Варшаві. Створений влітку 2022 року українськими громадськими активістами, Центр проводить інтерв’ю з біженцями, які були змушені залишити Україну через російську агресію та зараз перебувають у Польщі. Центр розробив власну методику, аби гарантувати, що вся інформація, зібрана від жертв і свідків воєнних злочинів, буде передана до правоохоронних органів з можливістю їх використання в майбутніх судових процесах. Для цього ОПОРА співпрацює з Генеральною прокуратурою України та Прокуратурою Республіки Польща, прокурорами Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України (ICPA), щоб правильно зібрати якомога більше записаних свідчень українців як можливу доказову базу для майбутніх судових процесів.
