Міжнародне право передбачає щонайменше три міжнародні судові інституції, які можна буде використати юридично для притягнення росії до відповідальності: Міжнародний суд ООН в Гаазі, Міжнародний кримінальний суд та Європейський суд з прав людини. А ще існує можливість створення окремого судового процесу в межах Міжнародного військового трибуналу, як, наприклад, це свого часу зробили щодо керівників нацистської Німеччини у 1945 році, провівши Нюрнберзький процес.
Судовий спосіб врегулювання суперечок між державами потребує залучення міждержавних судових органів. Такий орган вперше утворили після Другої світової війни для притягнення нацистської Німеччини та її сателітів до відповідальності за воєнні злочини. Однак і після того історія людства, на жаль, знає інші воєнні злочини та геноциди. ОПОРА розібралася, хто і куди зможе подати позови проти росії за наслідками її повномасштабного вторгнення в Україну.
Міжнародний суд ООН у Гаазі
Ця інституція – головний судовий орган Організації Об’єднаних Націй. Вона розташована у Гаазі (Нідерланди) й була заснована у 1945 році. Суд складається з 15 осіб, обраних Генеральною Асамблеєю ООН і Радою Безпеки ООН на 9 років. Суддів обирають за кваліфікацією, а не на основі представництва країн. Водночас не можна обирати двох суддів з однієї країни. Сторонами в справах можуть бути тільки держави.
До повноваження Суду входять:
- розгляд правових суперечок між державами щодо міжнародних договорів і зобов’язань. Найчастіше це справи про конфлікти щодо територій, права на використання корисних копалин чи риболовлю та інших спірних питань;
- ухвалення рішень за всіма спорами, які держави передають на розгляд Суду. Такі рішення обов’язкові до виконання;
- консультування щодо трактування будь-яких правових питань на запит Генеральної Асамблеї ООН або Ради Безпеки ООН. Такі консультації не мають обов’язкової сили вироку.
Часто розгляд справ у цій установі триває роками. Однак Міжнародний суд погодився провести надзвичайні термінові слухання щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну і вже незабаром прийняти проміжне рішення. Перше засідання відбулося 7 березня.
Позов України до Міжнародного суду ООН стосується твердження Росії про “геноцид російськомовного населення на Донбасі”, що стало вигаданою причиною для повномасштабного військового вторгнення в Україну під виглядом запобігання “геноциду”. Можливість подати саме такий позов Україна отримала, коли зранку 24 лютого президент росії Владімір Путін, наказуючи почати вторгнення в Україну, сказав: “Ми повинні зупинити це звірство, цей геноцид”. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього прийнята у 1948 році. Україна стане першою державою, яка спробує через судові спори оскаржити розбіжності щодо її тлумачення та застосування.
Варто зазначити, що місця для представників росії у Гаазі залишилися порожніми, адже країна відмовилася брати участь у засіданні. Під час першого дня слухань президентка Міжнародного суду ООН Джоан Донох’ю оголосила, що вона отримала офіційну письмову відмову: “У листі від 5 березня посол Росії в Нідерландах Александр Шульгін повідомив, що Росія не має наміру брати участь у процесі. Суд жалкує щодо рішення Росії не брати участі в цих слуханнях”. Самовідсторонення росії не може зупинити процес, а тільки прискорює його – судді вже перейшли до прийняття рішення, яке, ймовірно, оприлюднять найближчим часом.
Міжнародний кримінальний суд (МКС)
МКС також розташований у Гаазі (Нідерланди), але не входить в офіційні структури ООН. Заснований він у 2002 році на основі Римського статуту, прийнятого в 1998 році. Цей правовий інститут, на відміну від інших міжнародних та змішаних кримінальних судів, діє постійно.
До його складу входять 18 суддів, яких обирає Асамблея держав-учасниць суду на термін 9 років. Суддів обирають за двома списками – експерти з кримінального права та експерти з міжнародного гуманітарного права, – але кожна група країн (Азія, Африка, Латинська Америка, Східна Європа, Західна Європа та інші країни) має бути представлена щонайменше двома суддями.
Суд розглядає справи щодо трьох видів злочинів: геноцид, воєнні злочини та злочини проти людства (але тільки ті, що відбулися після прийняття Римського статуту). Звертатися до Суду можуть країни-учасниці, які ратифікували Римський статут. Також Суд може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН. За спеціальною процедурою до Суду можуть звертатися й інші організації, зокрема правозахисні. Підсудними можуть бути як держави, так і громадяни країн-учасниць, обвинувачені у скоєнні злочинів на території цих країн.
20 січня 2000 року Україна підписала, але досі не ратифікувала Римський статут. Утім, юрисдикція Міжнародного кримінального суду на нашу державу таки поширилася згідно із заявами Верховної Ради про визнання юрисдикції МКС щодо масового вбивства українських громадян у період з 21 листопада 2013 до 22 лютого 2014 років та скоєння злочинів проти людства і воєнних злочинів керівниками терористичних угруповань “ДНР” та “ЛНР”. Крім того, 28 лютого прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що хоче якомога швидше почати розслідування ситуації в Україні після повномасштабного вторгнення росії. А 2 березня, коли до Суду із заявами щодо України звернулися 39 країн-учасниць, збір доказів розпочався. Варто зазначити, що в 2016 році росія відкликала свій підпис під Римським статутом, проте це не перешкоджає переслідувати російських громадян за злочини, вчинені на території України.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)
Цей міжнародний судовий орган заснований у 1959 році. Він розташований у Страсбурзі (Франція). Його юрисдикція поширюється на всі держави-члени Ради Європи, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів на строк у 9 років. Кількість суддів така сама, як і кількість держав-учасниць – наразі 47.
Мета роботи Європейського суду – забезпечення неухильного дотримання і виконання норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод її державами-учасницями. Відповідно, компетенцією Суду є розгляд скарг щодо порушення прав людини проти держав-членів Ради Європи та проти Європейського Союзу, тлумачення норм Конвенції, а також тлумачення раніше прийнятих постанов і консультативних висновків тощо. Звертатися до Суду можуть фізичні особи, групи осіб, неурядові організації та держави-члени Ради Європи (у випадку порушення Конвенції з боку іншої держави-члена РЄ).
Україна стала членом Ради Європи у 1995 році. Натомість 10 березня 2022 року МЗС росії поширило повідомлення про вихід рф із цієї організації. Це сталося після того, як через повномасштабне вторгнення росії на територію України Рада Європи зупинила членство рф у двох своїх органах – Комітеті міністрів Ради Європи та Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Однак наразі росія юридично залишається членом Ради Європи і учасницею відповідних конвенцій, що зберігає її зобов’язання, у тому числі за Європейською конвенцією з прав людини, а отже – необхідністю виконання рішень ЄСПЛ.
28 лютого 2022 року Україна звернулася до ЄСПЛ відповідно до правила 39 Регламенту Європейського суду з вимогою вжити невідкладних заходів щодо масових порушень прав людини російськими військами на території України. Європейський суд надав цій заявці статус пріоритетної, а щодо росії застосував термінові забезпечувальні заходи (заборону здійснювати військові напади на цивільне населення, житлові приміщення, транспортні засоби швидкої допомоги, на тих, хто ховається в сховищах, домівках та інших спорудах, побоюючись за своє життя через тривалі бомбардування та обстріли, без доступу до їжі, охорони здоров’я, води, каналізації, електроенергії), а також додатково вимагає від росії безпечного проходу та гуманітарної допомоги.
Окремі міжнародні військові трибунали
Такий судовий орган може бути сформований на підставі окремої угоди між державами. Так, наприклад, Нюрнберзький процес проводив Міжнародний військовий трибунал, створений на паритетних засадах із представників чотирьох держав (СРСР, США, Великої Британії, Франції) згідно з Лондонською угодою. А Токійський трибунал у 1946 році утворили в результаті переговорів між союзними урядами 11 держав (СРСР, США, Китай, Велика Британія, Австралія, Канада, Франція, Нідерланди, Нова Зеландія, Індія і Філіппіни). На відміну від усіх інших міжнародних трибуналів, Міжнародний трибунал для колишньої Югославії, утворений 1993 року, мав мандат Ради безпеки ООН. Крім того, в історії також траплялися випадки, коли спеціальний трибунал утворювали за рекомендацією Генеральної асамблеї ООН на основі угоди між ООН та урядом певної країни, на яку, наприклад, не поширюється юрисдикція певних міжнародних судових інституцій. Так, у 2000 році був створений Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне, а у 2002 році – Надзвичайні палати у судах Камбоджі.
Катерина Жемчужникова спеціально для ЦЕЗОР.НЕТ
Нагадаємо, контакти Центру сприяння документуванню воєнних злочинів: Варшава, вулиця Маршалковська 77/79, офіс 16; телефон: +48 690 848 019; email: [email protected].
Фундація «ОПОРА в Польщі» (OPORA in Poland) заснована у Варшаві 26 червня 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Організація була створена, щоб допомогти міжнародній спільноті, юристам-правозахисникам та українській владі підтримувати неминучість покарання за воєнні злочини. Її запуск ініціювали представники ВГО «Громадянська мережа ОПОРА».
«ОПОРА в Польщі» керує Центром сприяння документуванню воєнних злочинів у Варшаві. Створений влітку 2022 року українськими громадськими активістами, Центр проводить інтерв’ю з біженцями, які були змушені залишити Україну через російську агресію та зараз перебувають у Польщі. Центр розробив власну методику, аби гарантувати, що вся інформація, зібрана від жертв і свідків воєнних злочинів, буде передана до правоохоронних органів з можливістю їх використання в майбутніх судових процесах. Для цього ОПОРА співпрацює з Генеральною прокуратурою України та Прокуратурою Республіки Польща, прокурорами Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України (ICPA), щоб правильно зібрати якомога більше записаних свідчень українців як можливу доказову базу для майбутніх судових процесів.
