3-4 жовтня на Варшавському безпековому форумі-2023 запрошені експерти говорили, зокрема, про мобілізацію світу для української перемоги та виклики, з якими стикається і які успішно долає Україна. Одне з обговорень на панелі, яку організував Міжнародний центр української перемоги, стосувалося досягнення справедливості та відповідальності за російську агресію проти України.
Міністерка юстиції Австрії Альма Задіч розповіла, що сама є дитиною війни, адже виросла у Боснії і Герцеговині. Вона наголосила, що без справедливості не буває миру, і підкреслила, що досі існує прогалина у відповідальності за злочин агресії: “Оскільки МКС не має необхідної легітимності на притягнення до відповідальності за злочини агресії, наступними двома кроками будуть або міжнародний трибунал, або гібридний трибунал. І саме зараз тривають дискусії про те, як найкраще, найефективніше і якнайшвидше закрити цю прогалину безкарності та мати можливість переслідувати жахливий злочин агресії на рівні керівництва”. Також вона підкреслила важливість збору доказів: “Збирайте докази вже зараз, навіть якщо ще немає трибуналу, де ми можемо переслідувати за злочини агресії. Але докази є ключовими, тому що ми не хочемо, щоб хтось, відповідальний за ці жахливі злочини, залишився непокараним”. Міністерка підкреслила, що хоча в Австрії прокурори можуть переслідувати за воєнні злочини в рамках універсальної юрисдикції, досі не відкрито жодної справи, адже не так багато людей з’являються і дають свідчення. “Потрібно створити механізм, щоб жертви почувалися в безпеці, зверталися та давали свідчення і докази без страху втратити свою гідність”, – резюмувала Задіч.
Президент Євроюсту Ладіслав Гамран підкреслив, що кримінальна відповідальність починається і закінчується доказами: “Дуже важливо, щоб ми почали збирати докази, аналізувати їх і допомагати всім органам влади у цьому. І це якраз мандат Євроюсту (Європейського агентства з питань співробітництва у сфері кримінального правосуддя). Ми підтримуємо національні розслідування щодо організованої злочинності, але в цьому випадку – також і щодо основних міжнародних злочинів. Підтримуємо національні органи влади, які розпочали власні розслідування щодо основних міжнародних злочинів, скоєних на території України. І ми зрозуміли, що насправді така міжнародна реакція не має аналогів. На сьогодні ми нарахували 24 національні розслідування в Європі та за її межами. Євроюст буде координувати кожне з них. Ми хочемо розуміти, куди вони рухаються, на чому зосереджені, скільки доказів вже зібрано, з яких регіонів, щодо яких злочинів”. Він розповів, що Євроюст – це агенція з досвідом судової співпраці: “Тому ми вирішили, що, крім фінансової підтримки, ми надаватимемо також юридичну, технічну, аналітичну експертизу, щоб переконатися, що ці національні розслідування мають все необхідне для успіху. Ми скоригували підтримку так, щоб, перш за все, інформація про кожен зібраний доказ була перекладена українською та англійською мовами, що прискорить його розслідування та притягнення до відповідальності тих, хто за ним стоїть”.
Мечислав (Метек) Бодушинський, політичний радник з питань відповідальності за воєнні злочини в Офісі заступника міністра оборони США з питань політики (2022-2023 рр.), висловив думку, що Сполученим Штатам варто переосмислили розуміння роботи з Міжнародним кримінальним судом, який відіграє важливу роль у розслідуванні злочинів, вчинених в Україні: “Як відомо багатьом присутнім, Сполучені Штати мають дуже складні відносини з міжнародним кримінальним правосуддям. Звичайно, Сполучені Штати виступали за створення Нюрнберзького і Токійського трибуналів після Другої світової війни. Пізніше Сполучені Штати виступали за створення двох спеціальних трибуналів у Руанді та колишній Югославії. Але США не ратифікували Римський статут. Війна в Україні повторно легітимізувала, надала нову довіру, нове значення Міжнародному кримінальному суду. Настав час для Сполучених Штатів думати про МКС як про ще одного партнера у великій меті побудови світового порядку, заснованого на правилах, а також, звичайно, у забезпеченні правосуддя та підзвітності в Україні”.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська наголосила, що для українського громадянського суспільства важливо мати певний алгоритм співпраці з тими, хто приймає рішення, і з тими, хто буде виконувати їх у процесі створення трибуналу або розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності. “Коли ми говоримо про це на теоретичному рівні, все виглядає дуже просто, бо є так багато зацікавлених сторін та акторів із сильною політичною волею, щоб мати такі механізми. Але коли ми ведемо величезну кількість дискусій про те, як, коли, чому, які межі для того, щоб врешті-решт мати спеціальний трибунал щодо злочину агресії, ми марнуємо своє життя. Треба працювати над практичними механізмами,” – сказала вона. Ольга Айвазовська наголосила на важливості уніфікованої системи для збору і передачі даних, адже українці – досить мобільна нація: люди переїздять між країнами, де шукають тимчасового притулку. Активістка закликала політиків до дії: ‘’Не просто думати чи говорити про трибунал під універсальною юрисдикцією, а й припинити шукати виправдання, чому це неможливо зараз”.
Вона також розповіла про роботу Центру сприяння документуванню воєнних злочинів, який ОПОРА відкрила у Варшаві у 2022 році. І якщо перший рік роботи юристи та психологи Центру працювали з українцями в шелтерах польської столиці, то зараз робота розширилась на території всієї Польщі.
