У середу, 29 листопада, Фундація ім. Казимира Пуласького спільно з Посольством Великої Британії у Варшаві організували конференцію “Варшавське правосуддя для України”, на якій обговорювали притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини, скоєні в Україні. Конференцію відкрив Збігнєв Писарський, голова правління Фундації. Дві панелі стосувалися питань відповідальності та насильства під час війни в Україні.
У панелі “Підтримка притягнення до відповідальності за воєнні злочини, скоєні в Україні: правові та фактичні обмеження і можливості” взяла участь старша юридична радниця Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба.
Представниця ОПОРИ розповіла, що найбільше опитаних Фундацією «ОПОРА в Польщі» (OPORA in Poland) приїхали з Херсонської, Харківської, Донецької, Запорізької, та Київської областей. 82% з них бачили уламки снарядів у своїх населених пунктах, 70% пережили наслідки пошкодження об’єктів інфраструктури, часто лишаючись без газу, води та тепла, без лікарень, а інколи й без засобів харчування. 25% опитаних різною мірою пережили перешкоджання в евакуації, фільтрацію та примусове роздягання або ж багатогодинне очікування в небезпеці на контрольних пунктах та блокпостах окупантів.
Ольга Коцюруба розповіла, що всі юристи та психологи Центру — це теж українці, які мають статус тимчасового захисту в Польщі внаслідок війни, і кожну з 1400 розповідей, які вони записали з вересня минулого року, вони пропускають через себе: “Ми не відсіюємо свідків залежно від ступеня важкості воєнного злочину, для нас немає значення, чи це свідчення того, що над небом мирного населеного пункту, де живуть сотні цивільних, пролітали ракети (про це свідчило 90% опитаних), чи це розповіді про тортури та катування під час незаконного утримання російськими військовими (24% свідків різною мірою були знайомі з людьми, які зазнавали таких катувань). Ми записуємо все, що нам готові сказати. Для нас як української громадської організації важливий кінцевий результат — притягнення до відповідальності винуватців через усі доступні правові механізми національної, універсальної чи міжнародної юрисдикції за всі види міжнародних злочинів: воєнні злочини, злочини проти людяності, агресію та геноцид”.
Коцюруба підкреслила позитивний досвід співпраці, наприклад, із Куявсько-Поморським і Підляським воєводствами. Влада воєводств повідомляє про приїзд документаторів у центри, де проживають вимушені переселенці. Це сприяє формуванню довіри з боку адміністраторів центрів та їх мешканців. Відвідування таких центрів завжди супроводжується значною кількістю проведених інтерв’ю і щирою та відвертою атмосферою спілкування.
Також участь у дискусії взяли: Андрій Гулькевич (Генеральна прокуратура України), проф. Патриція Гжебик (Варшавський університет), Олександра Дерманська (Проект ЄС “Право-Justice”), Том Ворвік (Офіс Співдружності та розвитку).
У панельній розмові “Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом в Україні: реалії, травми та відповідальність” взяла участь радниця зі стратегічного розвитку Центру сприяння документуванню воєнних злочинів Катерина Рябіко. Вона підкреслила: “Реальність сексуального насильства полягає в тому, що це не просто фізичний напад. Це зброя війни, яка використовується для тиску, приниження та тероризування окремих людей і цілих громад. Визнання масштабу і тяжкості пов’язаного з конфліктом сексуального насильства під час війни проти України має вирішальне значення для мобілізації відповіді, а відповідальність за ці злочини є першорядною. Притягнення винних у сексуальному насильстві, пов’язаному з конфліктом, до відповідальності — це потужний сигнал того, що такі звірства неприпустимі. Наша колективна відповідальність — бути солідарними з тими, хто пережив ці жахливі злочини, боротися за їхні права та забезпечити справедливість”.
До обговорення долучилися також Анна Сосонська (Генеральна прокуратура України) й Еліза Рутиновська (Міжнародна федерація за права людини).
Нагадаємо, контакти Центру сприяння документуванню воєнних злочинів: Варшава, вулиця Маршалковська 77/79, офіс 16; телефон: +48 690 848 019; email: [email protected].
Фундація «ОПОРА в Польщі» (OPORA in Poland) заснована у Варшаві 26 червня 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Організація була створена, щоб допомогти міжнародній спільноті, юристам-правозахисникам та українській владі підтримувати неминучість покарання за воєнні злочини. Її запуск ініціювали представники ВГО «Громадянська мережа ОПОРА».
«ОПОРА в Польщі» керує Центром сприяння документуванню воєнних злочинів у Варшаві. Створений влітку 2022 року українськими громадськими активістами, Центр проводить інтерв’ю з біженцями, які були змушені залишити Україну через російську агресію та зараз перебувають у Польщі. Центр розробив власну методику, аби гарантувати, що вся інформація, зібрана від жертв і свідків воєнних злочинів, буде передана до правоохоронних органів з можливістю їх використання в майбутніх судових процесах. Для цього ОПОРА співпрацює з Генеральною прокуратурою України та Прокуратурою Республіки Польща, прокурорами Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України (ICPA), щоб правильно зібрати якомога більше записаних свідчень українців як можливу доказову базу для майбутніх судових процесів.
