Скільки цивільних українців перебувають нині в російському полоні?
Жодної офіційної статистики кількості цивільних у полоні немає і не може бути, адже російська влада не повідомляє про такі свавільні затримання. Іншим способом верифікувати їх кількість за обмеженого доступу до місць утримання неможливо. Втім, 6 липня 2023 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час Всеукраїнського правозахисного форуму “Легіон права” повідомив, що тільки цивільних заручників у російському полоні перебуває більше 25 тисяч.
Які гарантії захисту цивільного населення під час війни передбачені в міжнародному гуманітарному праві (далі — МГП)?
Гарантії захисту прав цивільного населення в умовах збройного конфлікту визначені Женевською Конвенцією про захист цивільного населення під час війни. Відповідно до її ч. 1 ст. 3, насилля над життям та особистістю, зокрема захоплення заручників, є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де стосовно осіб, які не беруть активної участі в бойових діях. У ст. 34 документа прямо вказано, що захоплення заручників заборонено.
Також у п. с) ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 8 червня 1977 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), передбачено, що взяття заручників заборонено й буде залишатися забороненим у будь-який час і в будь-якому місці незалежно від того, хто його чинить — представники цивільних чи воєнних органів.
Таким чином, свавільне затримання цивільних і, тим більше, взяття їх в заручники чи полон, є серйозним порушенням норм МГП.
Яка відповідальність передбачена за порушення зазначених норм МГП?
Порушення норм гуманітарного права щодо цивільного населення може кваліфікуватися як воєнний злочин за ст. 438 Кримінального кодексу України.
Крім цього, взяття цивільних у заручники є воєнним злочином, передбаченим п.п. viii) п. b) ч. 2 ст. 8 Римського статуту, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Як обмінюють “цивільних полонених”?
На відміну від військовополонених, Женевська Конвенція про захист цивільного населення під час війни та додаткові протоколи до неї не передбачають порядку репатріації цивільних. Міжнародне право містить загальну заборону взяття у заручники цивільних, тобто передбачена можливість їхнього вільного пересування. На практиці ж повернення цивільних не є системним та переважно відбувається разом з обміном військовополонених.
До кого слід звертатися у разі свавільного затримання окупаційною владою цивільних українців?
В інтернеті Ви можете знайти різні рекомендації щодо дій у таких випадках. Коротко узагальнити їх можна так:
- Зібрати інформацію (всі можливі факти й докази), яка може бути корисною для пошуку людини.
- Повідомити Національне інформаційне бюро одним із способів, зазначених за посиланням.
- Звернутися до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ одним із способів, зазначених за посиланням.
- Звернутися до найближчого територіального підрозділу Національної поліції або на гарячу лінію 0 800 21 21 51 та 089 420 1867.
Одним з найбільш повних алгоритмів є рекомендації, розроблені фахівцями Центру громадянських свобод у межах проєкту Prisoners Voice. Ознайомитися з ними можна за посиланням.
Також згодом для отримання державної грошової допомоги потрібно буде звернутися до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка функціонує при Мінреінтеграції. Детальніше — за посиланням.
Нагадаємо, контакти Центру сприяння документуванню воєнних злочинів: Варшава, вулиця Маршалковська 77/79, офіс 16; телефон: +48 690 848 019; email: [email protected].
Фундація «ОПОРА в Польщі» (OPORA in Poland) заснована у Варшаві 26 червня 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Організація була створена, щоб допомогти міжнародній спільноті, юристам-правозахисникам та українській владі підтримувати неминучість покарання за воєнні злочини. Її запуск ініціювали представники ВГО «Громадянська мережа ОПОРА».
«ОПОРА в Польщі» керує Центром сприяння документуванню воєнних злочинів у Варшаві. Створений влітку 2022 року українськими громадськими активістами, Центр проводить інтерв’ю з біженцями, які були змушені залишити Україну через російську агресію та зараз перебувають у Польщі. Центр розробив власну методику, аби гарантувати, що вся інформація, зібрана від жертв і свідків воєнних злочинів, буде передана до правоохоронних органів з можливістю їх використання в майбутніх судових процесах. Для цього ОПОРА співпрацює з Генеральною прокуратурою України та Прокуратурою Республіки Польща, прокурорами Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України (ICPA), щоб правильно зібрати якомога більше записаних свідчень українців як можливу доказову базу для майбутніх судових процесів.
